| Các trang trong chủ đề: < [1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13] > | Off topic: Сучасна українська поезія Người gửi thông tin lên tuyến đoạn: Jarema
|
|---|
Jarema 
Ukraina
Local time: 07:34
Thành viên kể từ 2003
German to Russian
+ ...
Điều phối viên của diễn đàn này TOPIC STARTER
Lacrimoso.
Безмовно плаче рань імлиста-
Початок млявий падолиста.
Затаврував небесний фон
Володар смутку - Скорпіон.
Набряклі хмари капюшона
Насунули на Скорпіона -
Не бачив він, як кола Данте
Проходили прадавні анти.
О тій порі талан і ласка
... See more Lacrimoso.
Безмовно плаче рань імлиста-
Початок млявий падолиста.
Затаврував небесний фон
Володар смутку - Скорпіон.
Набряклі хмари капюшона
Насунули на Скорпіона -
Не бачив він, як кола Данте
Проходили прадавні анти.
О тій порі талан і ласка
Наперегони із фіаско.
Ще й досі чую срібний дзвін
І марно б`юся навздогін...
Мого прологу журні дні
Тавром на небі й на мені.
////
Церква над ставом -
Свічка поставлена;
Бані намолені
Сліз, ворожінь,
Fleur* вітражів,
Грона ламкі
Висхлих блаватів,
Пахощів патина...
Церква над ставом -
Давній естамп.
*квіти (фр.)
/////
* * *
Ні думок, ні чуттів, ні вражень -
розчинилось, розпалось, відквітло...
лиш душа в повномісячнім світлі,
наче гість перемерзлий, небажаний;
промінь-спис крижаного сардоніксу
завиломується, мов на треку,
перетворились на комікси
химери Тулуз-Лотрека;
та в годину, коли по гостях,
кажанів білосяйна варта
виокреслює крилами гострими -
комедія дель арте!*
*комедія масок.
* * *
Диригент або біс, або геній,
та все вужчає шкіра шагрені;
коли біс, то молю - відпусти,
бо несила тягар цей нести;
але ж геній - той самий біс;
наче Фавсту, життя на "біс"
чи повторить, уклавши угоду,
чи поверне кохання й вроду,
душу й тіло забравши в оренду?..
отакий хеппі-енд zu Ende? ▲ Collapse
| | | | Jarema
Ukraina
Local time: 07:34
Thành viên kể từ 2003
German to Russian
+ ...
Điều phối viên của diễn đàn này TOPIC STARTER | Ганзенко Олексій | Jul 30, 2009 |
Наобіцяй мені Обіцяного Краю,
Що в ньому рік молочних понад край.
Сподобиш: я ще скибку з нього вкраю,
Либонь не вкраду… дармо не карай…
Я сто століть не чув погук Побіди,
Лише плачів скородив гами альт.
В новім Єгипті зводять піраміди
І я лупаю бро�... See more Наобіцяй мені Обіцяного Краю,
Що в ньому рік молочних понад край.
Сподобиш: я ще скибку з нього вкраю,
Либонь не вкраду… дармо не карай…
Я сто століть не чув погук Побіди,
Лише плачів скородив гами альт.
В новім Єгипті зводять піраміди
І я лупаю бронзою базальт.
Та альт умре. На здогад манускрипту
Залишать скрик наднільські плаксії.
Всі десять кар, що ти післав Єгипту,
Чомусь на плечі падають мої.
Бо в нас отут лишень царів долини,
Прегарні труни вибраних мерців.
Твоїх рабів забронзовілі спини,
Неначе брук під шинами тельців.
Бо в нас отут безживні брязки блиску,
Крізь дику ніч − істерика вогнів.
Хіба знайдеш із хлопчиком колиску,
Коли в паркани вже затисли Ніл?
Ізбляклий Ра прилип до небокраю…
В чужих богів не вижебрать добра.
Наобіцяй мені Обіцяного Краю
На західному березі Дніпра…
***
Ізбляклий Ра прилип до небокраю…
Тесальник брил в пустелі я вмираю,
В притінкові кривавої гори.
Вона зп’ялась вже ген до половини.
Мене потовк наглядач без провини,
Немовби кедра вилупив з кори.
Та дивина: вже й той житець шеолу.
Його забив, діставши шаблю голу,
Один вояк, й утік тії ж пори.
Казали, буцім звуть його Мойсеєм,
Із наших він, але з нагоди сеї
Мені вже Сущий втіхи не створив.
Звідкіль прийшов ти, рабський рятівниче?
Життя кладу − Ягве тебе покличе
На відшуки Аврамових дубів.
Марнота все − не знати вам свободи,
Скоріше Ніл заверне жовті води,
Бо волі дух убійний для рабів!
Ми триста літ чужі плекали добра,
Відколи Йосип, гетьман прехоробрий,
Цареві в пояс голову схилив.
Даремно ж ти вихнув жалом домахи:
Рабові втіха − пригірщ соломахи
Та куций сон про давню тінь олив.
Яка ж ти чорна, кров каменотеса.
З пісків Сахари, сяйних, наче плеса,
На запах твій підкрався скорпіон.
Пустельний кат, вірніший ніж Феміда.
Рабові склепом стане піраміда,
Немов той раб − всерабський фараон.
***
Не тече вже між пальців пісок, що відлічує лічені й вічні.
Не тече вже пісок, бо огруддя червонить його нетривких капілярів.
Не тече,
Не рече,
Гніт мордує плече;
Думка зойкне, втече
Од розтрощених вщерть,
Тих, рожевих колись, окулярів…
Не тече гіркота з ката вуст, як в кота,
Що лизнув потай з глека сметани.
З глека виллято вміст,
Кат човгнув на поміст…
На верхівці верби дике сонце жило.
Помолитись якби, аж до кого – жало
Хто з грудей суховір’я дістане?
Не тече вже між пальців пісок, що співав, опадаючи в сутінь.
Не тече вже пісок, на верхівці верби не співає приручене сонце.
Гаряче,
Гаряче…
Кат підставить плече.
Засльозить, запече…
Хай – жало не втече
Між огруддя тонких капілярів.
Серця випито вміст,
Брязне скло на поміст
З тих, рожевих колись, окулярів…
Не тече вже між пальців пісок – ним дбайливо впорошено плаху.
Не тече вже пісок, мертве сонце кричить,
На верхівці вербовій прикуте:
„Не благай – не втечем!”
Чом же так, не мечем?..
Направляє мовчун лезо бритви.
Ловко скропить зело…
Перше вийміть жало! –
Не життя вже прошу – лиш молитви! ▲ Collapse
| | | | Jarema
Ukraina
Local time: 07:34
Thành viên kể từ 2003
German to Russian
+ ...
Điều phối viên của diễn đàn này TOPIC STARTER | Понасенко Артем | Jul 30, 2009 |
я ловлю
хвилі радіо,
раз за разом
перебираючи
їх нитки
у пошуку
родзинок
для своїх
вух,
та зрештою
зупиняюсь
на білому шумі,
де замість нот
лише шепіт
і ще
дещо...
***
лушпиння цибулі
приховують у собі
сто... See more я ловлю
хвилі радіо,
раз за разом
перебираючи
їх нитки
у пошуку
родзинок
для своїх
вух,
та зрештою
зупиняюсь
на білому шумі,
де замість нот
лише шепіт
і ще
дещо...
***
лушпиння цибулі
приховують у собі
сторінки книг,
що вражають нас до сліз
***
янголи не палять
квітів,
що зів’яли
у листі
барбарисових цукерок,
липких пір’їн,
де запалена
ватра
випускає
хмари
у плав неба,
між гілля,
заплетене
коріння,
що давить дерева
у сік
нектару роси,
краплин
зів’ялих
крил ▲ Collapse
| | | | Jarema
Ukraina
Local time: 07:34
Thành viên kể từ 2003
German to Russian
+ ...
Điều phối viên của diễn đàn này TOPIC STARTER
Джаз трансформаторних станцій
На дві тисячі сотому кроці п`янкого
мовчання.
У саду, не Едему, а світу асфальтно-
земного
Ти зірвеш мені яблуко сорту... хай буде
“Пізнання”
Ну і стиха промовиш лише лаконічне
“Смачного!”
Цього року дерев�... See more Джаз трансформаторних станцій
На дві тисячі сотому кроці п`янкого
мовчання.
У саду, не Едему, а світу асфальтно-
земного
Ти зірвеш мені яблуко сорту... хай буде
“Пізнання”
Ну і стиха промовиш лише лаконічне
“Смачного!”
Цього року дерева вродили рясніше, ніж
люди
(Купідон добре цілився, тільки здебільше у
скроню),
Ми ще поки живі, в охоронцях – бетонні
споруди,
Ну а може, прибульці сузір’я “Сріблястих
пеонів”.
Стеариновий вечір, як фатум усіх
передбачень,
Захлинеться в неоні, на жаль, але що тут
такого?
Алгоритми любові не мають доведених
значень,
І на пошті згубили послання від Духа
Святого.
Мегаполіс – в угарі. Відмінено букви
Законів,
Вільнонайманий дощ перекреслює списки
вакансій,
Водостоки затверджені небом на роль
саксофонів –
Всі
бажаючі
слухають
“Джаз
трансформаторних
станцій.”
****
Perpetuum Mobile
довічна конфронтація
світла і темені,
тротиловий ранок
сонцем вибухне,
настінний живопис
дикого племені
по нас залишиться,
а поки – видихни
все, що примарилось
у стані сомнамбули,
коли інші, “нормальні”
зростом міряли
горизонтальну відстань
від “аз” до “фабули”
і тінь від місяця,
пошматовану звірами,
які не знали
жалю і сумніву,
і нехай на нас вони
були схожими,
а може то ми
злу присутньому
несли данину
з очима Божими.
****
Безсоння без сонця,
В уяві прострацій -
У черзі за киснем
До Вищого суду.
Сади Гетсиманські
Під луни овацій
Згорають в багаттях
Зомбованих вуду.
Пустеля під стелю
Насипле бархани,
Безплатним кіно –
Міражеві видіння,
У світлі вікна
Промайнуть каравани,
Крізь пальці донизу –
Пісок, як насіння.
Оази, де Азій,
Європ і Америк
Розмито кордони
Глибинами моря.
Нові Атлантиди
Військових істерик
Поволі розтануть
В пилу і покорі.
Безсоння без сонця
У сни полетіло.
В Едемських садах
Вже не яблуні – груші...
Від бруду ще можна
Очистити тіло,
У пральних машинах
Не вимити душі. ▲ Collapse
| | |
|
|
|
| Мірек Боднар, «Пожертва на світло» | Aug 14, 2015 |
діти осені пахнуть стеблами кукурудзи, димом паленого бадилля і каштанами.
засмаглі й худі, втомлені, щойно з дороги,
в запилюжених черевиках, з крихтами тютюну і хліба в кишенях,
з горіхами в кулаках,
стоять в призахідному сонці, що золотить дерева,
і дивлят�... See more діти осені пахнуть стеблами кукурудзи, димом паленого бадилля і каштанами.
засмаглі й худі, втомлені, щойно з дороги,
в запилюжених черевиках, з крихтами тютюну і хліба в кишенях,
з горіхами в кулаках,
стоять в призахідному сонці, що золотить дерева,
і дивляться кудись за горизонт.
поглянь на їхні спокійні обличчя, розважливі рухи,
поглянь, скільки світла в їхніх очах,
відчуй, якою тишею сповнені їхні легені.
кожен з них чує свій голос скорботи,
елегійний, мінорний,
який змушує їх зупинитися врешті-решт і передихнути.
вони пам’ятають запахи всіх квартир, де їм доводилось жити,
вони знають, що найперше, із чим потрібно вживатися, це запахи,
вони вміють розрізняти найтонші коливання повітря,
простору, потоки вітру.
тепер і я з ними стоятиму, освітлений стробоскопом літа,
опромінений радіацією осені,
вдихатиму запаморочливо-терпкі випари ефіру,
палитиму сухе листя,
намагатимусь відтягнути смерть,
пробуватиму чимскоріш її наблизити.
Мірек Боднар, із поетичної збірки «Пожертва на світло»
http://starylev.com.ua/pozhertva-na-svitlo ▲ Collapse
| | | |
***
Шкільні дерева: горіх
ми були молодими
і добре ставилися до смерті
хоча й ранили горіх камінням чи палками
а тепер мені гидко на тебе дивитися
мені гидко спостерігати старіння
мені гидко я не бачу в цьому нічого красивого
чи хоча б мудрого
мо�... See more ***
Шкільні дерева: горіх
ми були молодими
і добре ставилися до смерті
хоча й ранили горіх камінням чи палками
а тепер мені гидко на тебе дивитися
мені гидко спостерігати старіння
мені гидко я не бачу в цьому нічого красивого
чи хоча б мудрого
моя горіхова труна стає колискою
у яку я тебе вклав і вперше поцілував
потім кохав тебе аж до весни
а тепер ти й не згадаєш як мене звати
ведеш за руку дітей до школи
…не ведеш
але колись поведеш
наступаєш на горіх у зеленій шкірі
а він розчавлюється білим мозком –
і ти піднімаєш одне зерно яке вціліло
оббираєш гірку як рогівка шкірку
Мирослав Лаюк, із поетичної збірки «Метрофобія»
http://starylev.com.ua/metrofobiya ▲ Collapse
| | | |
Груша
трохи меду на губи
і буде покута
за солодке зітхання
голублення
притулися хутчій
до малої зозульки
що розносить у глечику
жовті меди
як же меду
тобі не спивати
та ж літо
онде грушу обняло
вагітну жону
день до дня
і доло�... See more Груша
трохи меду на губи
і буде покута
за солодке зітхання
голублення
притулися хутчій
до малої зозульки
що розносить у глечику
жовті меди
як же меду
тобі не спивати
та ж літо
онде грушу обняло
вагітну жону
день до дня
і долоні до лона
медами
наливаються глечики жовті
на гіллі
Мар`яна Савка, з поетичної збірки «Пора плодів і квітів»
http://starylev.com.ua/pora-plodiv-i-kvitiv ▲ Collapse
| | | |
***
ІСХОД
сходить сонце й заходить (ц) екклезіаст
сходить сонце й ісходить (ц) це вже я
ми безумні в словах як вони у нас
тільки їх не відріжеш як голову короля
я не маю сумнівів у столі
хіба в назві «пудельце» і назві «хліб»
бо коли умирають люди і коро... See more ***
ІСХОД
сходить сонце й заходить (ц) екклезіаст
сходить сонце й ісходить (ц) це вже я
ми безумні в словах як вони у нас
тільки їх не відріжеш як голову короля
я не маю сумнівів у столі
хіба в назві «пудельце» і назві «хліб»
бо коли умирають люди і королі
залишаються ці слова й барабанний дріб
я омега-ц ц-ц-ц зета зет
я шукав замінник до слова «смерть»
та найближчим до нього було «ісход»
альфа сходить – вже місяць на голові
наче сходження крапки з-над букви і
я не в змозі стримати цих істот
Мирослав Лаюк, із поетичної збірки «Метрофобія»
http://starylev.com.ua/metrofobiya ▲ Collapse
| | |
|
|
|
***
Вмочила цвіт акація при ночі
у чорну плав, у великодню плав.
Її торкнули співи парубочі,
найперший схлип дівоцького тепла
гілки обмарив, леготом оббризкав,
не погасив, а тільки обірвав.
А за рікою перебите військо
неначе в ями, падало в слова,
щ... See more ***
Вмочила цвіт акація при ночі
у чорну плав, у великодню плав.
Її торкнули співи парубочі,
найперший схлип дівоцького тепла
гілки обмарив, леготом оббризкав,
не погасив, а тільки обірвав.
А за рікою перебите військо
неначе в ями, падало в слова,
що ними я тримав, але не втримав.
Що ними знав я, та хіба я знав...
Лечу, як попіл, мислями нагими
у чорну плав, неподоланну плав.
Сергій Осока, з поетичної збірки «Небесна падалиця»
http://starylev.com.ua/nebesna-padalycya ▲ Collapse
| | | | | Ірина Старовойт | Sep 30, 2015 |
***
До солоного поту маловмілі натрудиш руки,
щоби черство дійти до постелі і так упасти.
Розпирає легені легенька крихта розпуки –
так чекають штафети чи ще якої напасти.
Призупинена смерть проступає рубцем на тілі.
Каламутиться кров, ледве шкіра кості т... See more ***
До солоного поту маловмілі натрудиш руки,
щоби черство дійти до постелі і так упасти.
Розпирає легені легенька крихта розпуки –
так чекають штафети чи ще якої напасти.
Призупинена смерть проступає рубцем на тілі.
Каламутиться кров, ледве шкіра кості тримає.
Залишається шанс проявити себе на ділі,
але досить діткнути – і діла уже немає.
Якщо в с е наперед, тоді пощо людей натягати?
Нащо гнізда лишати? В черешневу денцівку дути?
Доки зможеш триматись чогось, чого варто триматись,
до солоного поту маловмілі трудитимеш руки.
Ірина Старовойт, із поетичної збірки «Гронінгенський рукопис»
http://starylev.com.ua/groningenskyy-rukopys ▲ Collapse
| | | | | Василь Симоненко | Sep 30, 2015 |
***
Світ який — мереживо казкове!..
Світ який — ні краю ні кінця!
Зорі й трави, мрево світанкове,
Магія коханого лиця.
Світе мій гучний, мільйонноокий,
Пристрасний, збурунений, німий,
Ніжний, і ласкавий, і жорстокий,
Дай мені свій простір і неспокій... See more ***
Світ який — мереживо казкове!..
Світ який — ні краю ні кінця!
Зорі й трави, мрево світанкове,
Магія коханого лиця.
Світе мій гучний, мільйонноокий,
Пристрасний, збурунений, німий,
Ніжний, і ласкавий, і жорстокий,
Дай мені свій простір і неспокій,
Сонцем душу жадібну налий!
Дай мені у думку динаміту,
Дай мені любові, дай добра,
Гуркочи у долю мою, світе,
Хвилями прадавнього Дніпра.
Не шкодуй добра мені, людині,
Щастя не жалій моїм літам —
Все одно ті скабри по краплині
Я тобі закохано віддам.
Василь Симоненко ▲ Collapse
| | | | | Катерина Калитко | Sep 30, 2015 |
***
Озирнешся назад і відчуєш у горлі сіль.
Жовтий змій вогняний лежить на даху костелу.
Сад за домом шумить. Шум подібний на голосіння.
Завтра вийдеш у сад, а він тобі не зацвіте.
Завтра глухо тобі співатиме дзвін великих пожеж,
завтра річка твоя закипить і ... See more ***
Озирнешся назад і відчуєш у горлі сіль.
Жовтий змій вогняний лежить на даху костелу.
Сад за домом шумить. Шум подібний на голосіння.
Завтра вийдеш у сад, а він тобі не зацвіте.
Завтра глухо тобі співатиме дзвін великих пожеж,
завтра річка твоя закипить і стане кривава.
Сни тривожні над ранок, і ранок тривожний теж.
На листку винограду завмер величезний равлик.
Завтра вийдеш на станцію – потяги, поспіх, пил,
так бентежно, неначе війна.
Між чужих усіх
заговориш до когось – у голосі скрипне сіль.
І велика пожежа на серці.
А поки – спи.
Катерина Калитко, із поетичної збірки «Катівня. Виноградник. Дім»
http://starylev.com.ua/kativnya-vynogradnyk-dim ▲ Collapse
| | |
|
|
|
Jarema
Ukraina
Local time: 07:34
Thành viên kể từ 2003
German to Russian
+ ...
Điều phối viên của diễn đàn này TOPIC STARTER
ти ялозиш у кріслі балконному
й кажеш:
«диви, знову Марс
засвітився так сильно
над місяцем,
мов червоний апостроф!»
так, він справді знову висить
і ледь чутно гуде,
проколоти завжди готовий
будь-яку хмару,
будь-яке слово,
будь-який сон,<... See more ти ялозиш у кріслі балконному
й кажеш:
«диви, знову Марс
засвітився так сильно
над місяцем,
мов червоний апостроф!»
так, він справді знову висить
і ледь чутно гуде,
проколоти завжди готовий
будь-яку хмару,
будь-яке слово,
будь-який сон,
проте схоплюєшся і тікаєш
під символічний затиш-захисток стін
ти не від нього,
а від нічного метелика,
пухнастого і дурного,
наостанок забравши й кішку
щоб не стрибала
вслід кажанам,
але вона –
стрибатиме вічно,
фарбуючи ув очах своїх ртуть
у колір
апострофа місячного. ▲ Collapse
| | | | Jarema
Ukraina
Local time: 07:34
Thành viên kể từ 2003
German to Russian
+ ...
Điều phối viên của diễn đàn này TOPIC STARTER
І нічого не поміняється. Літо прийшло – і так само стихне.
А ти лежатимеш горілиць на зелених карпатських схилах
із тим, кому за жодних обставин не віритимеш до кінця.
Спека протримається трохи довше, ніж ти би хотіла,
і на початку вересня, вимучена і тонка, �... See more І нічого не поміняється. Літо прийшло – і так само стихне.
А ти лежатимеш горілиць на зелених карпатських схилах
із тим, кому за жодних обставин не віритимеш до кінця.
Спека протримається трохи довше, ніж ти би хотіла,
і на початку вересня, вимучена і тонка, відірвеш його від повій,
торкнешся його зап'ясть – а він такий гарячий від Бога –
здається, тільки поглянь, і займеться, немов сухостій.
І тоді згадаєш мене – справжнього і дощового.
А я, власне, як жив без тебе так і живу,
але часто про тебе думаю, час від часу купую JackDaniel's
рідко буваю вдома, курю Галуаз і траву,
і відбиваюсь від тих, хто мене називає генієм.
А я, власне, як жив без тебе так і живу, кохаюся із усіма підряд.
Так само пишу тобі часом, дзвоню на старі недіючі номери,
розмовляю із оператором, приймаю якийсь недіючий препарат
і засинаю, неначе малюк, на рахунок «три»
І спробуй сказати, що я граю якось нечисто –
я просто не лізу та не виламую ліній твого життя, як іншим.
Звичайним дощем стирчу від початку осені у твоєму місті,
і дивлюсь як тобі без мене стає щохвилини гірше. ▲ Collapse
| | | | Jarema
Ukraina
Local time: 07:34
Thành viên kể từ 2003
German to Russian
+ ...
Điều phối viên của diễn đàn này TOPIC STARTER | Любомир Серняк | Sep 2, 2018 |
ця літня ніч скинула з себе
всю одіж
стоїть перед нами
нага ніби гора
яка обв‘язалась паском подиху
і сухожиллям заходів сонця
така неможлива що
я боюсь у неї увірувати
і злякати боюсь
тому не засну допоки останнє
вікно з багатоповерхівки
буде світити у озеро доторків
її півмісячні очі
смутні.
| | | | | Các trang trong chủ đề: < [1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13] > | To report site rules violations or get help, contact a site moderator: You can also contact site staff by submitting a support request » Сучасна українська поезія No recent translation news about Ukraina. |
| Pastey | Your smart companion app
Pastey is an innovative desktop application that bridges the gap between human expertise and artificial intelligence. With intuitive keyboard shortcuts, Pastey transforms your source text into AI-powered draft translations.
Find out more » |
| | Wordfast Pro | Translation Memory Software for Any Platform
Exclusive discount for ProZ.com users!
Save over 13% when purchasing Wordfast Pro through ProZ.com. Wordfast is the world's #1 provider of platform-independent Translation Memory software. Consistently ranked the most user-friendly and highest value
Buy now! » |
|
| | | | X Sign in to your ProZ.com account... | | | | | |
Login to reply/comment 
Translation news in Ukraina
